Територіальні органи ДФС
у Тернопільській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Чи підтримуєте Ви запровадження об’єднаної звітності з ПДФО та ЄСВ?

Чужі доходи на рахунку «спрощенця»

11.08.2017

При помилковому переказі суми на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, банк-порушник зобов’язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. Якщо ні, то отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахунок власних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу. Одночасно банк-порушник зобов’язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення.

Неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.

При своєчасному повідомленні банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу. Спори між банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.

Згідно з п. 292.13 ст. 292 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) дохід платника єдиного податку визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат, а саме: ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування.

При цьому, згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, при отриманні юридичною особою - платником єдиного податку помилкового переказу з вини банку та повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення, неналежний отримувач - юридична особа - платник єдиного податку:

- за умови повернення помилково отриманих коштів протягом встановленого терміну та в одному податковому (звітному) періоді не включає зазначені суми до складу доходів;

- за умови повернення помилково отриманих коштів протягом встановленого терміну, але в наступному податковому (звітному) періоді, включає зазначені суми до складу доходів податкового (звітного) періоду із здійсненням перерахунку доходів у наступному звітному періоді (у випадку отримання помилкового переказу за три або менше робочих дні до закінчення податкового (звітного) періоду).

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області